субота, 31 грудня 2016 р.

31 грудня - стародавнє свято Маланки, Щедрий Вечір, св. Василя


Історично склалося так, що Новий рік у нас відзначається двічі: 1 січня за новим, григоріанським календарем, і через два тижні – за старим, юліанським стилем. 14 січня – день пам’яті св. Василія Великого, архієпископа Кессарії Каппадокійської, який народився близько 330 року у родині  багатих благочестивих батьків. Все свідоме життя він проповідував вчення Ісуса Христа і користувався великою повагою серед віруючих.

Українці шанують чесноти святого і увічнили його ім’я в щедрівці  такими словами: «А що другий празник – святого Василія! Радуйся, ой радуйся, земле, син Божий народився!».

Споконвіку, напередодні старого Нового року, за давньою народною традицією, справляють Щедрий Вечір – веселе українське свято з обрядами, забавами, скоромною їжею (піст вже минув): багатою кутею на смальці, ковбасами, пирогами, варениками, млинцями, смаженими на салі тощо. А ще випікають два спеціальні хліби «Маланка» і «Василь».

Зазвичай батько питав, сховавшись за великою мискою з пирогами: – Чи бачите ви мене, діти? У відповідь потрібно сказати: – Не бачимо Вас, батьку! – То дай, Боже, щоб і на той  рік не бачили! Цей ритуал  символізував собою замовляння на гарний, високий врожай пшениці, достаток і добробут в родині.


На Щедрий Вечір, тобто в ніч під старий Новий рік, майже по всій Україні, від Таврії до Гуцульщини, традиційно  ходили гурти ряджених – молодіжні ватаги, які щедрували й водили «Маланку» – своєрідний маскарад, що не має нічого спільного з християнськими віруваннями, хоча й носить ім’я преподобної Меланії - римлянки, яка померла саме цього дня, 439 року.

«Маланка» – народне дійство, що прийшло до нас з глибокої давнини, і покликане виконувати магічно - заклинальну функцію – відганяти злих духів і забезпечити людям врожай  та здоров’я. Щоб людей не пізнали лихі сили, які можуть заподіяти шкоду, їх треба було налякати. Для цього одяга­ли чудернацький одяг, пере­вертали кожухи, розмальову­вали обличчя, виготовляли страшні маски, у руках мали дзвіночки, калаталки, батоги тощо. Цілковита відсутність, з одного боку, християнських мотивів та символів, й розвинута структура ритуалів господарської, шлюбної, очисної магії, з другого, засвідчують глибокі язичницькі витоки народної обрядової Маланки.


Цим популярним жіночим ім’ям позначалося не тільки свято, а й конкретний фольклорний образ, що діяв в обряді у двох планах: героїні новорічних пісень - щедрівок та ритуальної маски. З плином часу традиція вратила свій первісний зміст і значення, й зараз носить лише розважальний характер. Основні діючі особи – перевдягнений у дівчину нежонатий хлопець (Маланка) і, навпаки, дівчина або жінка у чоловічому вбранні (Василь), а також Дід, Баба, Циган і Циганка з дітьми; Коза, Кіт, Чорт, Орач з чепігами (плугом) та ін.

Сьогодні ця барвиста маланчина  галерея поповнилася живими персонажами (деякі перейшли з минулих часів): бутафорними «офіцерами» і «солдатами» неіснуючих армій, в кумедному одязі; сучасними «президентами» (вітчизняними і зарубіжними), «депутатами» різного штибу, місцевими «діячами», рекетирами, міліціонерами, «зірками» шоу - бізнесу,  кіногероями тощо.


Фантазія маланкуючих аж зашкалює: майструють соломяні, шкіряні, навіть – металеві Маланки, які у супроводі інших масок ходять від хати до хати з новорічними піснями та поздоровленнями. Уся ватага з музиками, що інколи нараховує від 50 до 200 чол., рухається вулицями, стежками, городами, по дорозі бешкетує: закидає тини на стріху, знімає ворота й переносить їх в інше місце, перекидає автомобілі, збидкується над перехожими; щедрує господарю, співає величальних пісень:

А на Маланки печуть оладки,
Та не ламайте – цілі давайте!
Наша Маланка господиня,
На ополонці ложки мила.
Щедрий вечір, добрий вечір
         Добрим людям на здоров’я!

Церемоніальне дійство включає виконання рядженими танцю, драматично - ігрових епізодів, приспівок, ритуальних дійств, що мали колись магічне значення:

А учора із вечора
Пасла Маланка та й два качура.
Та й пасучи, загубила,
Шукаючи, заблудила… і т. д.

І ніби простенька, невибаглива мелодія «Ой, Чирчику - Васильчику», яку співає молодь під кожною хатою, символізує обряд відганяння темних сил і побажання господарю доброго урожаю на наступний рік. Маланкування і підготовка до нього – дуже складний і серйозний процес, брати участь в якому може удостоїтися не кожний – обирають артистичних, кмітливих, тих, хто вміє гарно співати, грати, віншувати. Заздалегідь готуються маски, відповідний одяг, розігруються ролі обраних персонажів, в які належить перевтілитися дійовим особам. А вже по обіді після нічного гуляння Маланка з своїм почетом йшла очищатися у річках, озерах, водоймах.


Кожний регіон України має свої особливості святкування Маланки. Та чи не найяскравіше це дійство відбувається на Буковині – у Чернівцях та в усіх районах і селах області, де з особливою любов’ю і піклуванням ставляться до свого фольклорного надбання, народженого фантазією й віруваннями народу, бережуть його і удосконалюють.Тут проходять щорічні фестивалі, які варто побачити, бо такого унікального видовища немає більше ніде. І справді, мабуть, тільки на цій землі могло народитися таке поетичне диво, як МАЛАНКА.


Щедрий Вечір з багатою кутею, скоромними стравами, цілим комплексом своєрідних ритуалів (ладнання господи, обійстя, величання печі, купання хліба і т. д.) змінює Новий рік - Василь.Уранці самі хлопчики (без дівчаток) з рукавицями, наповненими зерном, засівають спочатку в своїй хаті, потім ідуть до хрещених батьків, сусідів  і родичів. При цьому треба обов’язково побажати: «Сійся, родися, жито, пшениця, всяка пашниця, на щастя, на здоров’я, на Новий рік, щоб уродило краще, ніж торік! Коноплі – під стелю, льон – по коліна, щоб вам, хрещеним, голова не боліла! Будьте здорові з Новим роком та Василем! Дай, Боже!». І тут вже розмаїття щедрівницьких гуртів – дитячих, дівочих, мішаних, – з посіванням, віншуванням, народною, виставою, численними магічними діями,  – з  такою безліччю, що їх певно ще ніхто не перелічив і не перелічить. Бо лише в Україні співають побажання кожному окремо: пану - господарю, господині, дівчині, парубкові, батькам, їхнім дітям, порівнюючи їх з сонцем, місяцем, зорями.


Святий Василій Великий вважався покровителем землеробства, обрядодії цього дня носять аграрно - магічний характер. Щедрування –  народний звичай, тому всі щедрівки радісні, оптимістичні, в них бажають щастя, здоров’я, багатства, успіхів кожному члену сім’ї.


Св. Василій – патрон усіх, хто має це славне ім’я. Щиро вітаємо Василів, Василенків, Васильків, Василашків, Василис, Василівних, Васильовичів, з іменинами, і нехай добрий ангел завжди вас оберігає, добро і ласку посилає!

Читайте також: цікаве про Великдень

Немає коментарів:

Дописати коментар


Все тільки починається! Приєднуйся до Свободи Згурівщини!

Правила використання матеріалів сайту "Згурівська Правда"

Використання матеріалів сайту "Згурівська Правда" дозволяється тільки за наявності гіперпосилання на www.z-pravda.com.ua. Детальні правила використання матеріалів тут.