Згідно з архівними даними, 26 квітня 1986 року, вночі о 1:23 на четвертому енергоблоці ЧАЕС в результаті серії теплових вибухів був повністю зруйнований реактор. Сумарна радіація ізотопів, викинутих у повітря, склала 50 мільйонів кюрі, що в 30-40 разів більше, ніж при вибуху бомби в Хіросімі в 1945 році.
Серед усіх трагедій, які пережило людство, аварія розцінюється як найбільша у своєму роді за всю історію ядерної енергетики, як за кількістю загиблих та постраждалих від її наслідків людей, так і за економічними збитками. Чорнобильська катастрофа не має аналогів за масштабами рукотворного забруднення екологічної сфери, негативного впливу на здоров’я, психіку людей, їх соціальні, економічні і побутові умови життя.
Після аварії на Чорнобильській АЕС з постраждалих районів евакуювали 116 тисяч осіб, ще 230 тисяч було переселено із зараженої зони. З числа постраждалих унаслідок аварії померло 167 653 людей, серед них 2929 ліквідаторів. 83% потерпілих унаслідок Чорнобильської катастрофи страждають на різні захворювання, а серед учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС — 92%.
Керівником ліквідації пожежі на ЧАЕС був генерал-майор внутрішньої служби Леонід Телятников. Саме його підрозділи прийняли на себе головний удар однієї з найстрашніших техногенних катастроф ХХ століття. На момент трагедії Телятников був начальником воєнізованої пожежної частини №2 з охорони Чорнобильської АЕС. І сам він, і його підлеглі, виконуючи свій професійний обов’язок, неодноразово піднімалися на дах 4-го енергоблоку, на відмітку "70". Пожежники ціною свого здоров’я і життів не дали полум’ю розповсюдитися на дах машзалу і, таким чином, локалізували масштаби катастрофи. Леонід Телятников помер 2 грудня 2004 р. на 54-му році життя. Похований в Києві на Байковому кладовищі.
Немає коментарів:
Опублікувати коментар