понеділок, 8 лютого 2016 р.

Журналістське розслідування: Головою Київської області призначено мажора з "елітної" сім'ї (ВІДЕО)

3 лютого президент України Петро Порошенко призначив нового главу Київської області Максима Мельничука. Це ім’я маловідоме широкому загалу, але добре знайоме досвідченим політикам і бізнесменам-латифундистам.

Під час минулих місцевих виборів він був кандидатом в мери Києва від «Аграрної партії України». Крім цього, він є чинним віце-президентом Національної академії аграрних наук України. До моменту призначення головою Київської ОДА найвищою посадою, яку він займав, була посада заступника міністра аграрної політики в уряді Миколи Азарова. Все це зазначено в його офіційній біографії і виглядає досить пристойним, але більш важливо те, чого в ній не зазначено.

«По стопах батька»


Для того, щоб зрозуміти хто такий Максим Мельничук, необхідно вивчити його родинне дерево. Його батько Дмитро Мельничук тридцять років одноосібно очолював Національний університет біоресурсів і природокористування України (НУБІП). Цей університет є одним з найбільших і найбагатших в нашій країні. Мельничук-старший був особисто знайомий з усіма президентами України і з його думкою однаково вважалися як Леонід Кучма, так і Віктор Янукович. Причина цього проста – Дмитро Олексійович завжди щедро ділився тим, що йому вдавалося вкрасти за допомогою свого становища. Ось тому його ніхто і не чіпав. До пори До часу.


За таку «відданість» він отримав багато державних нагород від президентів України та інших високопоставлених чиновників різних скликань. За 30 років керівництва університетом Мельничук-старший «протягнув» університет практично всю свою сім'ю, починаючи з синів Сергія і Максима, і закінчуючи троюрідними родичами.


«Шлях Мельничука-молодшого»


Доля Максима Мельничука склалася вельми вдало. Він народився в 1973 році в Києві. Вищу освіту отримав у КНУ імені Шевченка 1994. Наступні три роки був аспірантом біологічного факультету в тому ж університеті, в ньому ж згодом і працював на кафедрі вірусології. Переломний момент в його житті настав у 1998 році з його приходом на роботу в університет НУБІП, в якому його батько був ректором. Там він дуже швидко зробив собі стрімку наукову кар'єру. У квітні 2003 року Мельничук-молодший був обраний деканом факультету захисту рослин та біотехнологій. Ще через рік він очолив управління безпеки хімічних речовин в міністерстві екології, відразу отримавши при цьому п'ятий ранг державного службовця.

У 2007 році, будучи доктором наук, Максим Мельничук отримав посаду викладача кафедри екобіотехнологій та біорізноманіття у все тому ж університеті батька. У цьому ж році «формальним» голосуванням його обрали проректором НУБІП з наукової роботи. У травні 2010 року, при активному сприянні Мельничука-старшого, його призначили заступником міністра аграрної політики України. Але довго на цій посаді він не затримався і вже через рік він повернувся в НУБІП, правда, вже на посаду директора дослідного інституту рослинництва, екології і біотехнологій. Пізніше знову повернувся на посаду проректора і став академіком НААН України. Більш того, з 2014 року він був офіційно призначений на посаду віце-президента агарного відділення НАН.

У 2010 році українські ЗМІ оприлюднили результати перевірки, яку проводила в НУБІП спеціальна контрольно-ревізійна комісія. Фінансово-господарська перевірка виявила в університеті та його структурних підрозділах величезні фінансові зловживання на загальну суму понад 100 млн грн. Зокрема було встановлено, що за особистою вказівкою ректора Дмитра Мельничука більшість цих підрозділів не були переведені на казначейське обслуговування, а доходи, одержувані з них, не враховувалися в загальній кошторисі і в основному потрапляли в кишені «сім'ї Мельничуков» через мережу приватних компаній синів ректора Сергія і Максима.

Загальна сума збитків понесених державою виявилася колосальною – майже 80 млн грн. Крім цього, перевірка показала, що в результаті злочинних дій сім'ї Мельничуков університет втратив близько 400 гектарів землі (більшість з яких розміщується у Київській області), яка належала університету. Згідно з інформацією контрольно-ревізійного управління, Мельничук-старший навмисне не оформляв держакти, необхідні для фіксування права на постійне користування земельних ділянок, оформлених на структурних підрозділів НУБІП. У тому випадку, якщо б акти були офіційно оформлені, Мельничуки просто не змогли би безкарно розпродувати землі університету.

А так – будь ласка. Також слід додати, що Максим Мельничук особисто контролював приватизацію земель «Мукачівського аграрного технікуму», а також відчуження земельної ділянки розміром 14 гектарів у Криму біля Фороса. Офіційними причинами тоді назвали «порушення земельного законодавства», але за інформацією джерел Мельничуки за передачу цих земель отримали значну суму. Крім цього компанії, що належать Максиму Дмитровичу, займалися виведенням коштів, отриманих від продажу земель, за кордон.

«Аграрні махінації» сім'ї Мельничуків




Приблизно в цей же час стало відомо, що Максим Мельничук за дорученням свого батька розмістив на рахунках банку «Таврика» і «Альфа-Банк» 20 млн грн бюджетних коштів, що належать НУБІП. Ці гроші призначалися на вирішення питань з благоустрою університету, проте, з тих пір їх ніхто і не бачив.

Восени 2013 року в університеті траплялася пожежа, яка практично повністю знищила 2 поверхи, де були розміщені архіви з документами. Експерти кажуть, що це був підпал, причому ініціювало його вище керівництво Вузу, для того щоб приховати сліди злочинів. До речі, так «співпало», що до них як раз і повинна була приїхати перевірка. Несказане везіння, чи не правда?



Всі ці махінації сімейства Мельничуков дозволили їм заробити колосальні гроші і вибитися в «еліту України». Наприклад, у Максима Мельничука та його власної сім'ї у власності вже перебуває 4 квартири в Києві і невеликий маєток у Києво-Святошинському районі. Крім цього, йому належить зимова резиденція в Альпах та невеликий будиночок у США.

Останнім часом Максим Дмитрович активно працював над своєю репутацією, як в наукових, так і в політичних колах. Незважаючи на це, за спинами його часто називають «науковим мажором», знання якого купив йому отець. Що вже й говорити, амбіції у Мельничука величезні, ще пару місяців тому він зазнав поразки на місцевих виборах, будучи кандидатом в мери Києва від «Аграрної партії», а тепер стоїть врівень з мером Києва Віталієм Кличком, займаючи пост глави всій області.

Максим Мельничук, безумовно, має багатий досвід у сфері розкрадання державних земель. Правда, раніше його дії були обмежені лише землями, підконтрольними НУБІП. Тепер же йому, по суті, віддали цілу Київську область. Бачачи такі кадрові рішення від команди Порошенка, виникає питання: «А не вижив наш президент з розуму?». Якщо все буде продовжуватися в такому ж ключі, то дуже ймовірно, що наступного президента України вже не буде чим керувати. Крім обнищалого народу, звичайно ж.

PS: У минулому році журналісти з'ясували, що президентська компанія «Рошен» хоче побудувати бісквітний комплекс недалеко від Борисполя Київської області. Для цього їй необхідно близько 20 гектарів землі, яку їм не вдається вийти через Земельного кодексу України. Тим не менш, корпорація наполегливо за них бореться. У січні в Бориспіль навіть приїжджав її представник, обіцяючи місцевим жителям «манну небесну», але безрезультатно. Схоже на те, що екс-глава Київської області Володимир Шандра «встав в позу», відмовившись допомагати, і йому довелося залишити свою посаду. Тепер замість нього з'явився Максим Мельничук, який далеко не так принциповий, як Шандра, і за великі гроші цілком готовий продати свою репутацію. Так що, як кажуть, To be continued...

За матеріалами національного антикорупційного порталу «АНТИКОР»

Немає коментарів:

Дописати коментар


Все тільки починається! Приєднуйся до Свободи Згурівщини!

Правила використання матеріалів сайту "Згурівська Правда"

Використання матеріалів сайту "Згурівська Правда" дозволяється тільки за наявності гіперпосилання на www.z-pravda.com.ua. Детальні правила використання матеріалів тут.