неділя, 7 лютого 2016 р.

Ворог біля воріт: Керівник оборонних підприємств Росії заробляє на українських держзакупівлях у Київській області

На українських державних закупівлях  заробляють представники російської оборонки, повідомляється у розслідуванні Слідство.Інфо.

Уряд Яценюка звітує про запровадження численних санкцій проти Росії як держави-агресора. Тим не менше, російські компанії продовжують спокійно працювати в Україні. І йдеться не тільки про приватний сектор, а й навіть про державні «Роснєфть» або «Сбербанк», чиї заправки та банківські філії спокійно працюють і сьогодні. На українських державних закупівлях навіть примудряються заробляти представники російської оборонки.


Вже майже два роки, як російське військо вдерлося в Україну. При цьому ті, хто допомагає російській армії вбивати, не гребують заробляти на жертвах агресії Москви. На українських платниках податків. Півроку тому державна судова адміністрація Київської області замовила ремонти районних судів - у Білій Церкві, Ірпені, Василькові, Фастові, Вишгороді та ще семи містах Київщини.


З усіх підрядників судової адміністрації найбільше коштів дісталося Товариству з обмеженою відповідальністю «Ліспром». З тринадцяти мільйонів гривень підприємство отримало чверть бюджету - три з половиною мільйони. Ще близько двох мільйонів йому перерахували за ремонт судів в підконтрольних Україні районах Донеччини.


Це Києво-Святошинський районний суд Київської області. Найскандальніші земельні суперечки Київщини вирішуються в цій будівлі. І саме на її ремонт фірма «Ліспром» отримала вже понад сімсот тисяч гривень. Зараз ми спробуємо дізнатися, як вона засвоює ці кошти.

- Ви задоволені ходом робіт?

МИРОСЛАВА МАРЧЕНКО, суддя Києво-Святошинського районного суду:

- Так. Я в цьому суді працюю вже 9-й рік. І це вперше проводиться ремонт. В 3-му залі – він взагалі був необладнаний. А зараз там і ремонт проведений. І в нарадчій кімнаті, і в 1-му залі поміняні вікна. Зараз це красиві приміщення, достойні.


Фірму «Ліспром» було створено в Донецьку, але нещодавно перереєстровано в Києві. Хоча за місцем реєстрації про неї ніхто не чув. З трьох контактних телефонів фірми два – донецькі – не відповідають. За третім таки вдалося додзвонитися.


- Перепрошую, це компанія «Ліспром»?

- Нет.

- Нет? Цей телефон вказаний, як контактний компанії «Ліспром».

- Вы мне можете или быстрее сказать вопрос, или перезвонить попозже?

- Нам потрібен хтось з компанії «Ліспром».

- Вы, может, представитесь сначала, кто вы, что вы?

- Я журналіст «Громадського».

- Ну, перезвоните позже.



Керівник Державної судової адміністрації Київщини, який особисто обирає виконавців ремонтних робіт, свого великого підрядника геть забув.

- ТОВ «Ліспром», як воно це замовлення отримало?

НАЗІР БАДАХОВ, голова Державної судової адміністрації в Київській області:

- Я лічно їх не пам’ятаю.

- Це чверть вашого бюджету.

- Ничего страшного. Это не имеет значения – четверть, не четверть. У нас действующих договоров, всего хозяйства – около 400. И я всех не знаю, и знать не хочу. Я хочу результат. Результат есть, и больше вам скажу, я и дальше хочу, чтобы эти люди работали.

- А як вони на вас вийшли?

- Да так же, как и вы, пришли. У нас тут открыто всё.

Втім, нам таки вдалося дещо дізнатися про власників «Ліспрому». Один з них – громадянин Російської Федерації Савелій Маркович Житомирський, який контролює свою частку «Ліспрому» через кіпрську компанію «Гленорд».


Перша згадка, яку про Савелія Житомирського видає пошукова система в інтернеті – сайт Міністерства оборони Російської Федерації. Як виявилося, Савелій Житомирський керує кількома великими оборонними підприємствами в Петербурзі. Зокрема, корпорацією «ТІРА» та Російським інститутом потужного радіобудування. Вони випускають системи спеціального зв’язку.


САВЕЛІЙ ЖИТОМИРСЬКИЙ, керівник Російського інституту потужного радіобудування:

- Основными нашими заказчиками являются Министерство обороны, военно-морской флот, спецслужбы.



Численні рекламні ролики на сайті підприємства розповідають, як працює техніка, що виготовляється під керівництвом Савелія Житомирського.


«…Связное оборудование, разработанное предприятием, успешно работает для различных министерств и ведомств. Одним из наиболее ярких примеров является комплекс на уровне тактического управления войсками. Контроль достоверности принятой информации позволяет при необходимости организовать переспрос искаженных блоков и их повторную передачу...»



Подякувати за роботу Савелію Житомирському приїздив особисто екс-спікер російської Держдуми, а нині представник Путіна в Мінській переговорній групі - Борис Гризлов.

БОРИС ГРИЗЛОВ, представник президента Путіна в Мінській контактній групі:

- То, что касается государственной Думы, то это наша высшая награда, и я хотел бы Савелий Маркович, вручить почетную награду. Ну и вот это, то, что можно прикрепить. Знамя есть?

- Да, конечно.

- Значит, на знамя нужно прикрепить!

- Ну, большое спасибо!


- Госпредприятие оборонного назначения – это достаточно редкая для нашей страны история. Я не мог не приехать сюда, тем более, что я на этом предприятии работал 4 года, занимался этой тематикой. Мы обеспечивали безопасность нашей страны во вверенном нам направлении.



САВЕЛІЙ ЖИТОМИРСЬКИЙ, керівник Російського інституту потужного радіобудування:

- Мы нашли личное дело Грызлова Бориса Вячеславовича, который работал на этом предприятии. Но самое главное, что здесь есть, – это первая рабочая путевка, с которой он начал свою трудовую деятельность.

- Спасибо!

Ми зателефонували Савелію Житомирському, щоб перевірити отриману інформацію.

- Алло, здравствуйте, Савелий. Меня зовут Дмитрий Гнап, это Киев, Украина, Общественное телевидение.

- Общественное телевидение? Слухаю вас!

- Хотели у вас уточнить. Вы действительно являетесь учредителем украинской компании «Леспром» через иностранное предприятие «Гленорд»?

- Интересно, телебачення интересуется моими этими самыми…. Вы знаете, у меня столько компаний, что я все даже не могу сказать. Тем более, что вы сказали, что это опосредованно через другую компанию.

- Ну да. Скажите, «Гленорд» - это же ваша компания?

- Ну да…

- А вам известно, что компания «Леспром», в которой вам принадлежит доля, сейчас занимается ремонтом судов?

- Вы знаете, мне некогда заниматься текущей деятельностью, поэтому я даже не могу это комментировать.


Можливо, поточною роботою опікується партнер Житомирського – інший власник «Ліспрому»? Це донеччанин Владислав Олійник. Він директор низки підприємств, підконтрольних депутату Донецької міської ради, регіоналу Олександру Адамову.



В Донецьку Адамов-молодший займався будівельним бізнесом, і як депутат прославився кількома скандальними ініціативами: від заборони концерту Елтона Джона до позбавлення звань Героя України Степана Бандери та Романа Шухевича.

ОЛЕКСАНДР АДАМОВ, депутат Донецької міської ради:    

- Нас особо возмутило, то, что эти звания были присвоены им в преддверии празднования дня победы, были поспешно созваны сессии и на них были приняты эти решения. На мой взгляд, это было сделано с целью испортить ветеранам День победы.



Тим не менше, після початку війни на Донбасі Олександр Адамов перебрався до Києва. Світ не без добрих людей, і пов’язана з Адамовим фірма «Ліспром» починає отримувати купу замовлень в судовій сфері від іншого давнього знайомого – НАЗІРА БАДАХОВА, голови Державної судової адміністрації в Київській області.

- Вы знайомі з Олександром Адамовим чи Борисом Адамовим?


- Знаком, абсолютно. И с тем, и с другим. Порядочные, нормальные люди, по Донецку. Компетентные. Они в Донецке известны. Я тоже из Донецка. Меня многие знают в Донецке.



Але що могло звести молодого донецького регіонала і керівника російського оборонного підприємства в одній успішній українській фірмі?


Відвертість людей у соціальних мережах дуже допомагає нам у журналістських розслідуваннях. Ось сайт «Джені.Ком», на якому будь-хто може намалювати своє генеалогічне дерево. Тут ми знайшли профайл Галини Адамової – матері Олександра Адамова. Галина позначила тут багатьох своїх родичів. Зокрема і свого рідного брата – Савелія Житомирського. Той підтвердив, що Адамов – його близький родич.


- А Александр Борисович Адамов – это же ваш родственник?

- Ну, мой…

- Племянник, точнее…

- Точнее, да…

Дзвонимо Олександру Адамову.

- Пане Олександре, а Савелій Житомирський з Росії – це ж ваш родич?

- Так…

- Ви з ним спілкуєтесь, ви знаєте, що компанії, в яких ви були засновниками, ведуть діяльність в Київській області?

- Я вам скажу так: я йому продав свій бізнес, який був переважно у Донецьку. Громадянам Росії, якби їм там краще.

- А це вже після окупації Донбасу ви йому продали бізнес там, да?

- Да.

- А ви знаєте, що фірма, де він є засновником, зараз активно працює в Київській області?

- Мені це зараз не дуже цікаво вже.

Отже, якщо Олександр Адамов каже правду, то підконтрольні йому українські компанії, в тому числі «Ліспром», що ремонтує суди на Київщині, тепер одноосібно контролює його впливовий російський родич – Савелій Житомирський.

- Предприятия, учредителем которых вы являетесь в Украине, они перечисляют вам прибыль, как соучредителю?

- Вы знаете, это уже коммерческая тайна, которую я не хочу обсуждать с вами, тем более по телефону.

- Тем не менее, компания, которую вы возглавляете в России, сейчас создает продукцию для Министерства обороны России.

- И что?

Дмитро Гнап, Слідство.Інфо

Немає коментарів:

Дописати коментар

Правила використання матеріалів сайту "Згурівська Правда"

Використання матеріалів сайту "Згурівська Правда" дозволяється тільки за наявності гіперпосилання на www.z-pravda.com.ua. Детальні правила використання матеріалів тут.