вівторок, 23 грудня 2014 р.

Навчаємо і виховуємо: грудневий репортаж із Войківського НВК

Навчальне півріччя позаду. Кожний навчальний заклад хоч і працював за визначеним планом, відповідними рекомендаціями, проте має своє обличчя, свій внутрішній «стрижень» і, звичайно, свої традиції, традиції, народжені колективом, атмосферою, особистостями, часом. За ними - шкільне життя, його будні і свята.

Про більшість заходів, які відбувались у Войківському НВК «ЗОШ І-ІІІ ступенів – дитячий садок», на сторінках Згурівської Правди розповідали вчителі, лідери учнівського самоврядування. Багатим на події видався у нашій школі і місяць, що минає.

16 грудня на базі нашого закладу відбувся районний семінар учителів біології та світової літератури. Учасники семінару відзначили професійну підготовку учителів і уроки, майстерно ними проведені.

Події року, що завершує свою ходу, стали воістину історичними. Цим і був зумовлений вибір позакласного заходу, який колектив школи підготував для учасників семінару. Це був Урок-реквієм «За Україну нас вбивають, брате мій», метою якого стало виховання патріотизму, причетності до подій, які зараз відбуваються в державі.

Старшокласники доступно і зворушливо представили історію боротьби України за свою незалежність: від битви під Крутами до подій сьогодення. На екрані - відео з відтворення подій українського Майдану, на сцені - хвилюючі композиції: сповнена болю «Мамо, не плач» та оптимістична «Повертайся живим».

Хвилююче прозвучала пісня «Примиріться, брати» у виконанні учителя музики Ольги Григорівни Міщенко та її вихованця Михайла Мринського. А пісня «Україна – це ми», яку виконала учениця із Луганська восьмикласниця Альона Літвіщенко у супроводі усіх учасників заходу, прозвучала як віра в нашу перемогу і Україну. Вражені і зворушені були усі учасники дійства і глядачі. Про це говорили і колеги з інших навчальних закладів, і методисти відділу освіти Бойко Л.Г., Циганок Л.В., і духовний наставник школи отець Миколай, які були присутні на заході.

Серед українських традицій завжди було в пошані відзначення одного з найулюбленіших свят – Дня Святого Миколая Чудотворця. Але Святий Миколай, якого так полюбляють діти, не повинен перетворитися на казкового персонажа, як Дід Мороз чи Снігурка. Дітям треба донести, що Святий прославився насамперед подвигами милосердя за тих, хто потерпає від бідності, хвороб, став заступником тих, кого невинно звинувачують, хто терпить лихо. Ми маємо, перш за все, навчить дітей відрізняти християнські постаті святих і справжні духовні цінності від штучних героїв, виховувати бажання допомогти ближньому.

Тому 19 грудня, а це ще й день покровителя нашого села, вчителі, дошкільнята, молодші школярі зі своїми батьками відвідали храм Святого Миколая Чудотворця. Педагоги поставили свічки святому Миколаю, щоб він охороняв всіх від бід і встановив мир. Діти привітали зі святом усіх прихожан, настоятеля храму отця Миколая, який подарував їм дарунки, придбані, як зазначив священник, за підтримки депутата обласної ради Цвика В.В.

Цього дня у школі пройшла благодійна ярмарка. Гамір, радість – така атмосфера ярмарки. А як відомо, ти щасливий не тоді, коли збираєш, а коли даруєш. Тому кошти (776 грн.), які діти виручили за продаж солодощів, вирішили витратити на придбання новорічних подарунків для наших воїнів.

Здавна в Україні відомий вислів: «Вдома і стіни допомагають». Хочу його перефразувати – «У школі і стіни виховують». Саме цими грудневими днями ми завершили і внутрішнє шкільне оформлення: це куточок «Пахне рідне село», куточок державної символіки України, «Куточок нашого дитинства», куточок пам’яті Героїв Небесної Сотні. Їх майстерно вималювала учитель образотворчого мистецтва Лідія Дмитрівна Наконечна.

Останній місяць року завершують новорічні свята. Попереду у малюків - зустріч з казковими героями, подарунками. А от щодо вечорів для старшокласників – то вони сьогодні, переконана, мають бути особливими: не «дешевими» новорічними імпровізаціями, на кшталт, різноманітних «шоу» (причому запозичених із телеефіру сусідів). В час, коли пів України не знає, що таке Вертеп, а колядку, якщо і знаємо, то хіба про «п’ятака неважного» та «рубля бумажного», саме зараз треба повернутися до наших традицій. Для цього не треба нової геніальної ідеї – потрібно просто поновити якусь стару концепцію. Тому у нас це буде сільське родинне новорічне свято з колядками, «козою», українськими танцями і українським гумором.

І, насамкінець, від імені усієї войківської шкільної родини хочу привітати усіх жителів Згурівщини з наступаючими новорічними і різдвяними святами. Хай в усі наші оселі разом із пахощами лісової красуні і духмяної різдвяної куті прийдуть щастя, радість і такий довгоочікуваний мир.

Валентина Окопна, директор Войківського НВК.









Немає коментарів:

Дописати коментар


Все тільки починається! Приєднуйся до Свободи Згурівщини!

Правила використання матеріалів сайту "Згурівська Правда"

Використання матеріалів сайту "Згурівська Правда" дозволяється тільки за наявності гіперпосилання на www.z-pravda.com.ua. Детальні правила використання матеріалів тут.